кукуріку
КУКУРІКУ, виг. Звуконаслідування, що означає крик півня; // у знач. присудка. Довго, довго дивувались [русалки ] На її уроду. .. Треті півні: кукуріку! - Шелеснули в воду (Шевч., І, 1951, 6); Злітає з сідала котра [курка], або оце доріжкою йде, зупиниться, витягне шию і, неначе півник який молоденький: кукуріку! (Тесл., З книги життя, 1949, 80); // у знач. ім. Протягли своє «ку-ку-рі-ку!» горлаті півні... (Мирний, І, 1954, 318); Найдовше він імітував півня, і його «кукуріку» переможно лунало з карети (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка,1958, 107).