кульгавий
КУЛЬГАВИЙ, а, е. З укороченою чи пошкодженою ногою; кривий (у 5 знач.). Й допоміг Жабі та кульгавому Іванові влізти у вагон і стрибнув слідом за ними (Досв., Вибр., 1959, 179); Вона вкинула барліг у станок до кульгавих поросят (Добр., Тече річка.., 1961, 40); // у знач. ім. кульгавий, вого, ч.; кульгава, вої, ж. Те саме, що кульга. Почали сходитися вовки, а ззаду них старий вовк, його брат.. Вовк перепитав усіх, ніхто не знав. Тоді став питати кульгавого (Калин, Закарп. казки, 1955, 99).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кульгавий | кульгава | кульгаве | кульгаві |
Родовий | кульгавого | кульгавої | кульгавого | кульгавих |
Давальний | кульгавому | кульгавій | кульгавому | кульгавим |
Знахідний | кульгавий, кульгавого | кульгаву | кульгаве | кульгаві, кульгавих |
Орудний | кульгавим | кульгавою | кульгавим | кульгавими |
Місцевий | на/у кульгавому, кульгавім | на/у кульгавій | на/у кульгавому, кульгавім | на/у кульгавих |