курище
КУРИЩЕ, а, с., діал. Вогнище, розкладене для обкурювання чого-небудь. - Давай-но сядьмо, Силантію, он там біля залишеного козаками курища від комарів, бо кляте зілля заїдає зовсім (Ле, Побратими, 1954, 27); Декілька ночей у сією бригадою рятували буряки від дальших ушкоджень. Розводили.. курища з кізяка, що впередсвіт густим димом обволікали плантації. (Крот., Вибр., 1959, 287); * Образно. Їм і язиками не хотілось повертати,- навіть для підтримання свого димного сектантського курища. І воно поволі дотлівало (Вол., Місячне срібло, 1961, 287).
КУРИЩЕ а, с. 1. Велика курява. Спершу в курищі, видно було, маячило щось чорне, а чимдалі, то все більше і більше скривався віз з очей Свиридових (Мирний, І, 1954, 281).
2. Те саме, що імла. * У порівн. А там знизу, з лук Пслових, білим курищем здіймається туман (Мирний, IV, 1955, 168).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | курище | курища |
Родовий | курища | курищ |
Давальний | курищу | курищам |
Знахідний | курище | курища |
Орудний | курищем | курищами |
Місцевий | на/у курищі | на/у курищах |
Кличний | курище | курища |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | курище | курища |
Родовий | курища | курищ |
Давальний | курищу | курищам |
Знахідний | курище | курища |
Орудний | курищем | курищами |
Місцевий | на/у курищі | на/у курищах |
Кличний | курище | курища |