кухмістерський
КУХМІСТЕРСЬКИЙ, а, е, заст. 1. Прикм. до кухмістер; кухарський.
2. у знач. ім. кухмістерська, кої, ж. Невеликий ресторан; їдальня. Обідаєм ми дома, у нас своя кухарка, і се дуже добре, а то по тих кухмістерських люди вічні катари наживають (Л. Укр., V, 1956, 108); Не ходив навіть обідать, бо нічим було заплатити в кухмістерській (Ільч., Серце жде, 1939, 245).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кухмістерський | кухмістерська | кухмістерське | кухмістерські |
Родовий | кухмістерського | кухмістерської | кухмістерського | кухмістерських |
Давальний | кухмістерському | кухмістерській | кухмістерському | кухмістерським |
Знахідний | кухмістерський, кухмістерського | кухмістерську | кухмістерське | кухмістерські, кухмістерських |
Орудний | кухмістерським | кухмістерською | кухмістерським | кухмістерськими |
Місцевий | на/у кухмістерському, кухмістерськім | на/у кухмістерській | на/у кухмістерському, кухмістерськім | на/у кухмістерських |