кільцюватий
КІЛЬЦЮВАТИЙ, а, е. Схожий на кільце (у 1 знач.). Кільцювата форма.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кільцюватий | кільцювата | кільцювате | кільцюваті |
Родовий | кільцюватого | кільцюватої | кільцюватого | кільцюватих |
Давальний | кільцюватому | кільцюватій | кільцюватому | кільцюватим |
Знахідний | кільцюватий, кільцюватого | кільцювату | кільцювате | кільцюваті, кільцюватих |
Орудний | кільцюватим | кільцюватою | кільцюватим | кільцюватими |
Місцевий | на/у кільцюватому, кільцюватім | на/у кільцюватій | на/у кільцюватому, кільцюватім | на/у кільцюватих |