лабіалізований
ЛАБІАЛІЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до лабіалізувати; // у знач. прикм. Залежно від участі губ голосні діляться на: 1) негубні (або нелабіалізовані, чи неогублені).. і 2) губні (або лабіалізовані, чи огублені), напр. "о", "у", при артикуляції яких губи випинаються вперед і округляються (Сл. лінгв. терм., 1957, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | лабіалізований | лабіалізована | лабіалізоване | лабіалізовані |
Родовий | лабіалізованого | лабіалізованої | лабіалізованого | лабіалізованих |
Давальний | лабіалізованому | лабіалізованій | лабіалізованому | лабіалізованим |
Знахідний | лабіалізований, лабіалізованого | лабіалізовану | лабіалізоване | лабіалізовані, лабіалізованих |
Орудний | лабіалізованим | лабіалізованою | лабіалізованим | лабіалізованими |
Місцевий | на/у лабіалізованому, лабіалізованім | на/у лабіалізованій | на/у лабіалізованому, лабіалізованім | на/у лабіалізованих |