лазур
ЛАЗУР, і, ж., рідко у, ч. 1. поет. Яскраво-синій колір; блакить. Чисте небо усміхалося своїм нескінченним лазуром до темної зелені борів (Фр., VIII, 1952, 159); Як чудово було б узяти вантаж десь далеко на півночі і привезти його в незнайоме південне місто, осяяне сонцем і морською лазур'ю (Літ. Укр., 28.XII 1962, 2).
^ Берлінська лазур - мінеральний пігмент синього кольору, що застосовується для виготовлення малярних і друкарських фарб, лаків тощо. Позитиви забарвлюються в синій колір солями заліза внаслідок утворення берлінської лазурі (Довідник фот., 1959, 180).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лазур | лазурі |
Родовий | лазурі | лазурей |
Давальний | лазурі | лазурам |
Знахідний | лазур | лазурі |
Орудний | лазур'ю | лазурами |
Місцевий | на/у лазурі | на/у лазурах |
Кличний | лазуре | лазурі |