легкодумний
ЛЕГКОДУМНИЙ, а, е. 1. Те саме, що легковажний. Щоб здаватись молоденькою, трохи легкодумною дівчиною і підійти під стать простих дівчат, вона одірвала найбільшу оргинію і кинула нею згори на Лемішковського (Н.-Лев., І, 1956, 199); В епоху великих війн та революцій радянська кінематографія.. ніколи в світі не вдавалася до сюжетів, що сприяли б вихованню з людей легкодумних мрійників та мрійниць (Довж., III, 1960, 285).
2. Те саме, що безтурботний 1. В очах не було дівочої легкодумної безжурності (Л. Укр., III, 1952, 664).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | легкодумний | легкодумна | легкодумне | легкодумні |
Родовий | легкодумного | легкодумної | легкодумного | легкодумних |
Давальний | легкодумному | легкодумній | легкодумному | легкодумним |
Знахідний | легкодумний, легкодумного | легкодумну | легкодумне | легкодумні, легкодумних |
Орудний | легкодумним | легкодумною | легкодумним | легкодумними |
Місцевий | на/у легкодумному, легкодумнім | на/у легкодумній | на/у легкодумному, легкодумнім | на/у легкодумних |