легкопоранений
ЛЕГКОПОРАНЕНИЙ, ного, ч. Той, хто має невелике, легке поранення. Легкопоранені йшли на шлях самі, добираючись у Севастополь на першому-ліпшому транспорті (Кучер, Голод, 1961, 76).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | легкопоранений | легкопоранена | легкопоранене | легкопоранені |
Родовий | легкопораненого | легкопораненої | легкопораненого | легкопоранених |
Давальний | легкопораненому | легкопораненій | легкопораненому | легкопораненим |
Знахідний | легкопоранений, легкопораненого | легкопоранену | легкопоранене | легкопоранені, легкопоранених |
Орудний | легкопораненим | легкопораненою | легкопораненим | легкопораненими |
Місцевий | на/у легкопораненому, легкопораненім | на/у легкопораненій | на/у легкопораненому, легкопораненім | на/у легкопоранених |