легітимізм
ЛЕГІТИМІЗМ, у, ч. Реакційний політичний напрям у Західній Європі ХІХ-ХХст. (переважно у Франції), який відстоював спадкове право певної династії, скинутої революцією, на владу як головний принцип державного устрою.
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | легітимізм | легітимізми |
| Родовий | легітимізму | легітимізмів |
| Давальний | легітимізмові, легітимізму | легітимізмам |
| Знахідний | легітимізм | легітимізми |
| Орудний | легітимізмом | легітимізмами |
| Місцевий | на/у легітимізмі | на/у легітимізмах |
| Кличний | легітимізме | легітимізми |