лектор
ЛЕКТОР, а, ч . Той, хто читає лекції, лекцію. Клуб було радіофіковано, голос лектора чітко звучав з гучномовця (Дмит., Наречена, 1959, 136); - Треба ж учительці мови прилучатися завжди до багатющого народного джерела,- пам'ятала вона вимогу свого інститутського лектора-мовника (Крот., Сини.., 1948, 282).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лектор | лектори |
Родовий | лектора | лекторів |
Давальний | лекторові, лектору | лекторам |
Знахідний | лектора | лекторів |
Орудний | лектором | лекторами |
Місцевий | на/у лекторі, лекторові | на/у лекторах |
Кличний | лекторе | лектори |