леліяти
ЛЕЛІЯТИ, ію, ієш, недок., перех. 1. Оточувати ласкою, піклуванням; пестити, голубити. Отак він любить, так леліє - За неї зробить все, як є... (Гірник, Сонце.., 1958, 196); * Образно. Любов, що кохає й найменшого брата, Собою весь світ обіймає й леліє (Фр., XIII, 1954, 125); Вітер чуб його русявий торкав, леліючи, крилом (Сос., II, 1958, 183); // перен. Дбайливо, з любов'ю доглядати що-небудь. Надійшла весна. Вся ланка Льон леліяла, плекала (Криж., Під зорями.., 1950, 44); Це нам квітки щаслива Батьківщина в садах своїх леліє голубі, щоб на вершини линули орлино ми по шляху батьків у боротьбі (Сос., Поезії, 1950, 249).
2. перен. Те саме, що плекати. Сучасному читачеві може видатися дивним і навіть неправдоподібним, що Заньковецька все життя леліяла мрію зіграти Катерину у "Грозі" - і не могла цю мрію здійснити: царський уряд не допускав на українську сцену твори російських драматургів... (Рильський, III, 1956, 348).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лелію | леліємо |
2 особа | лелієш | лелієте |
3 особа | леліє | леліють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | леліятиму | леліятимемо |
2 особа | леліятимеш | леліятимете |
3 особа | леліятиме | леліятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | леліяв | леліяли |
Жіночий рід | леліяла | |
Середній рід | леліяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | леліймо | |
2 особа | лелій | лелійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | леліючи | |
Минулий час | леліявши |