лущатися
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лущуся | лущимося |
2 особа | лущишся | лущитеся |
3 особа | лущиться | лущаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лущатимуся | лущатимемося |
2 особа | лущатимешся | лущатиметеся |
3 особа | лущатиметься | лущатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лущався | лущалися |
Жіночий рід | лущалася | |
Середній рід | лущалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лущімося | |
2 особа | лущися | лущіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | лущячись | |
Минулий час | лущавшись |
лущитися
ЛУЩИТИСЯ, иться, недок . 1. Звільнятися від шкаралупи, лузги і т. ін. Важкий колос набух і став ще важчий, а потім почав лущитись. Сиплеться зерно (Рад. Укр., 26. VII 1961, 2); // Те саме, що вилущуватися 1. Маланка пішла на поле.. і слуха, як стиха лущиться зерно з перестиглого колоса (Коцюб., II, 1955, 62).
2. Позбуватися верхнього шару шкіри і т. ін., що відокремлюється маленькими тонкими плівками. Група змінювала групу, гриміли кайла, лущилась стіна, але полонені просувалися вперед надто повільно (Ткач, Плем'я.., 1961, 111); Як і в Степана, у всіх його товаришів уже третій раз лущаться носи (Коп., Сон. ранок, 1951, 6).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лущуся | лущимося |
2 особа | лущишся | лущитеся |
3 особа | лущиться | лущаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лущитимуся | лущитимемося |
2 особа | лущитимешся | лущитиметеся |
3 особа | лущитиметься | лущитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лущився | лущилися |
Жіночий рід | лущилася | |
Середній рід | лущилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лущмося | |
2 особа | лущся | лущтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | лущячись | |
Минулий час | лущившись |