людинознавчий
ЛЮДИНОЗНАВЧИЙ, а, е, книжн . Стос. до людинознавства. Ідея невіддільності людини від обставин має неабияке значення для розвитку нашої сатири, поглиблення її людинознавчої сили, впливовості (Вітч., 10, 1963, 106); Твір, позбавлений людинознавчої суті, - це тільки підробка під літературу, літературоподібна жуйка (Літ. Укр., 17.V 1966, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | людинознавчий | людинознавча | людинознавче | людинознавчі |
Родовий | людинознавчого | людинознавчої | людинознавчого | людинознавчих |
Давальний | людинознавчому | людинознавчій | людинознавчому | людинознавчим |
Знахідний | людинознавчий, людинознавчого | людинознавчу | людинознавче | людинознавчі, людинознавчих |
Орудний | людинознавчим | людинознавчою | людинознавчим | людинознавчими |
Місцевий | на/у людинознавчому, людинознавчім | на/у людинознавчій | на/у людинознавчому, людинознавчім | на/у людинознавчих |