люшня
ЛЮШНЯ, і, ж. Дерев'яна деталь, яка зв'язує вісь воза з полудрабком. [Гавкун:] Ану лишень, назвіть усі частини чумацького воза. А нуте, хто знає? [Василь:] Полудрабки, спиці, люшня (Сам., II, 1958, 108); [Полтавець:] Їхали ми з дядьком возом.. Коли це люшня тільки хрясь! Віз перекинувся (Баш, П'єси, 1958, 25); * У порівн. Довго ще стоїть [Никанор] посеред хати, звісивши руки, мов дві тяжкі незграбні люшні (Мик., II, 1957, 80).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | люшня | люшні |
Родовий | люшні | люшень |
Давальний | люшні | люшням |
Знахідний | люшню | люшні |
Орудний | люшнею | люшнями |
Місцевий | на/у люшні | на/у люшнях |
Кличний | люшне | люшні |