ліквідатор
ЛІКВІДАТОР, а, ч . 1. Прихильник ліквідаторства. Ліквідатори, це - ті найбільш безбоязні опортуністи, які стали проповідувати непотрібність нелегальної соціал-демократичної партії в сучасній Росії, непотрібність РСДРП (Ленін, 16, 1949, 1).
2. Той, хто бере участь у ліквідації чого-небудь. Для ліквідації справ товариства, не визначеного по суду неспроможним, товариші можуть обирати особих ліквідаторів як серед себе, так і з сторонніх осіб (Цив. кодекс УРСР, 1950, 53).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ліквідатор | ліквідатори |
Родовий | ліквідатора | ліквідаторів |
Давальний | ліквідаторові, ліквідатору | ліквідаторам |
Знахідний | ліквідатора | ліквідаторів |
Орудний | ліквідатором | ліквідаторами |
Місцевий | на/у ліквідаторі, ліквідаторові | на/у ліквідаторах |
Кличний | ліквідаторе | ліквідатори |