ліквідований
ЛІКВІДОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ліквідувати. Він комендант табору, який скоро буде ліквідований, і в тій ліквідації він теж візьме участь (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 168); В роки першої п'ятирічки капіталістичні елементи були в основному ліквідовані (Іст. КПРС, 1959, 436); Пожежа була ліквідована без допомоги пожежної команди (Смолич, II, 1958, 81); // ліквідовано, безос. присудк. сл. Соціалізм завоював вирішальні перемоги. Ліквідовано умови реставрації капіталізму (Рад. Укр., 18.V 1962, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ліквідований | ліквідована | ліквідоване | ліквідовані |
Родовий | ліквідованого | ліквідованої | ліквідованого | ліквідованих |
Давальний | ліквідованому | ліквідованій | ліквідованому | ліквідованим |
Знахідний | ліквідований, ліквідованого | ліквідовану | ліквідоване | ліквідовані, ліквідованих |
Орудний | ліквідованим | ліквідованою | ліквідованим | ліквідованими |
Місцевий | на/у ліквідованому, ліквідованім | на/у ліквідованій | на/у ліквідованому, ліквідованім | на/у ліквідованих |