лінчувати
ЛІНЧУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Вчиняти самосуд, так званий суд Лінча, який застосовує реакційна буржуазія США звичайно до негрів, революційних діячів. Вдягнувши химерні чували, на Півночі янкі здіймали пожари, на Півдні - рабів лінчували... (Уп., Вірші.., 1957, 136); - Ми про вас чували! Розказали б нам, за що... негра лінчували? (С. Ол., Вибр., 1959, 130).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лінчую | лінчуємо |
2 особа | лінчуєш | лінчуєте |
3 особа | лінчує | лінчують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лінчуватиму | лінчуватимемо |
2 особа | лінчуватимеш | лінчуватимете |
3 особа | лінчуватиме | лінчуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лінчував | лінчували |
Жіночий рід | лінчувала | |
Середній рід | лінчувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лінчуймо | |
2 особа | лінчуй | лінчуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | лінчуючи | |
Минулий час | лінчувавши |