лісничиха
ЛІСНИЧИХА, и, ж. , розм . 1. Дружина лісника або лісничого. Нудьгувала гарна лісничиха Оце вже вісім або десять літ (Фр., XI, 1952, 260); Постукав в двері стиха... А відчинив їх не лісник - Привітна лісничиха (Нагв., Вибр., 1957, 186).
2. Жін. до лісник. У яру, де річка тиха, Де глибокий брід, Молоденька лісничиха Кінчила обхід (Воронько, Тепло.., 1959, 151).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лісничиха | лісничихи |
Родовий | лісничихи | лісничих |
Давальний | лісничисі | лісничихам |
Знахідний | лісничиху | лісничих |
Орудний | лісничихою | лісничихами |
Місцевий | на/у лісничисі | на/у лісничихах |
Кличний | лісничихо | лісничихи |