магометанин
МАГОМЕТАНИН, а, ч. Той, хто визнає магометанство; мусульманин. Навіть магометани ніколи не мучили так християн, як мучили український народ пани римські католики (Довж., III, 1960, 78).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | магометанин | магометани |
Родовий | магометанина | магометан |
Давальний | магометанинові, магометанину | магометанам |
Знахідний | магометанина | магометан |
Орудний | магометанином | магометанами |
Місцевий | на/у магометанині | на/у магометанах |
Кличний | магометанине | магометани |