мазнути
МАЗНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Однокр. до мазати 1. З її прикладу Мася протягла руку до якоїсь посудини, що стояла в костьолі коло дверей, і мазнула собі по чолі (Свидн., Люборацькі, 1955, 61); Баба Секлета вмочила палець у чорну кров, мазнула Лукії лоба (Донч., III, 1956, 134); // розм . Доторкнувшись чимось до поверхні чого-небудь, трохи потягти, провести. Скільки б разів не проходив Мишуня повз машину, він ніколи не пропускав випадку мазнути по ній чистою ганчіркою (Ю. Янов., II, 1954, 135).
@ Мазнути медом по губі (губах) кого - підлещуючись до когось, сказати щось приємне. - Життя солодкого бажаю Я всім так саме, як собі, І через те вас поспішаю Мазнути медом по губі (Сам., І, 1958, 230).
2. фам. Ударити, ляснути. [Микита:] Гляди, щоб я тебе .. не мазнув по губах! Щось у мене дуже сверблять руки! (Кроп., І, 1958, 79); - Ох я ж його я-ак мазну в ухо, аж звалився з парти (Головко, II, 1957, 86).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мазну | мазнемо |
2 особа | мазнеш | мазнете |
3 особа | мазне | мазнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мазнув | мазнули |
Жіночий рід | мазнула | |
Середній рід | мазнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мазнімо | |
2 особа | мазни | мазніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | мазнувши |