майво
МАЙВО, рідко МАЄВО, а, с. , поет . 1. Повільне, плавне коливання тонких, легких предметів під дією вітру. З дерев летить червоне листя, Все місто в майві прапорів (Вирган, В розп. літа, 1959, 36); Не спалили чужинці весну, вона струмилася в розбиті вікна тугими пасмами сонця та зеленим майвом каштанів (Гончар, Південь, 1951, 73).
2. Те саме, що мерехтіння. Там міста в рожевім майві, що були у млі, і у сонячному сяйві грають їх шпилі (Сос., Поезії, 1950, 49); А при багатті хлопці косарі І комбайнери у спецівках синіх Вплітають сміх до цих лугів осінніх, Ведуть пісні під маєвом зорі (Мал., Звенигора, 1959, 283).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | майво | майва |
Родовий | майва | майв |
Давальний | майву | майвам |
Знахідний | майво | майва |
Орудний | майвом | майвами |
Місцевий | на/у майві | на/у майвах |
Кличний | майво | майва |