мантика
МАНТИКА, -и, ж., міф. Уміння вгадувати волю богів. // Різні прийоми для вгадування нинішнього і передбачення майбутнього. // Мистецтво пророкування, ворожіння.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мантика | мантики |
Родовий | мантики | мантик |
Давальний | мантиці | мантикам |
Знахідний | мантику | мантики |
Орудний | мантикою | мантиками |
Місцевий | на/у мантиці | на/у мантиках |
Кличний | мантико | мантики |