манутися
МАНУТИСЯ, неться, недок., безос., діал. Хотітися. - Трохи й ми з тобою там [на весіллі] розважимось, Марусю! - Та не знаю ще, - каже, - як мати схочуть! - Хіба самій не манеться? Хіба не попросиш матусі? (Вовчок, І, 1955, 196); Йому манулось якнайхутчіш побачити своїх близьких: дружину, дітей (Досв., Вибр., 1959, 375).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мануся | манимося |
2 особа | манишся | манитеся |
3 особа | маниться | маняться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | манутимуся | манутимемося |
2 особа | манутимешся | манутиметеся |
3 особа | манутиметься | манутимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | манувся | манулися |
Жіночий рід | манулася | |
Середній рід | манулося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | манімося | |
2 особа | манися | маніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | манячись | |
Минулий час | манувшись |