маторженик
МАТОРЖЕНИК, а, ч., діал. Корж із маком. - Оце напхала мішок харчів для себе й погонича: і хліба й паляниць, .. напекла маторжеників (Н.-Лев., І, 1956, 575); Коли настала пора підкріпитись, Оленчук нагодував офіцера з власного вузлика, поділившись із ним домашніми затверділими маторжениками (Гончар, II, 1959, 37).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | маторженик | маторженики |
Родовий | маторженика | маторжеників |
Давальний | маторженикові, маторженику | маторженикам |
Знахідний | маторженик | маторженики |
Орудний | маторжеником | маторжениками |
Місцевий | на/у маторженику | на/у маторжениках |
Кличний | маторженику | маторженики |