мелодраматичний
МЕЛОДРАМАТИЧНИЙ, а, е. 1. Власт. мелодрамі (у 2 знач.). Другого дня мені трапилось грати на сцені, ще й п'єса трапилась противна, якась мелодраматична (Л. Укр., III, 1952, 709).
2. Такий, як у мелодрамі; неприродний, перебільшено трагічний, з зовнішніми ефектами. Почавши артистичну діяльність з мелодраматичної, умовної манери гри, Щепкін, завдяки великій обдарованості й невтомній праці, прийшов до реалістичного відтворення сценічних образів (Життя Саксаганського, 1957, 24); Драма ["Назар Стодоля"] закінчується дещо мелодраматичною кінцівкою (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 116).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мелодраматичний | мелодраматична | мелодраматичне | мелодраматичні |
Родовий | мелодраматичного | мелодраматичної | мелодраматичного | мелодраматичних |
Давальний | мелодраматичному | мелодраматичній | мелодраматичному | мелодраматичним |
Знахідний | мелодраматичний, мелодраматичного | мелодраматичну | мелодраматичне | мелодраматичні, мелодраматичних |
Орудний | мелодраматичним | мелодраматичною | мелодраматичним | мелодраматичними |
Місцевий | на/у мелодраматичному, мелодраматичнім | на/у мелодраматичній | на/у мелодраматичному, мелодраматичнім | на/у мелодраматичних |