метафізичний
МЕТАФІЗИЧНИЙ, а, е. 1. Оснований на метафізиці (у 1 знач.). Керуючись метафізичним методом, навіть матеріалістично настроєні філософи і вчені змушені були визнавати "двоїстість істини" (Наука.., 2, 1960. 47).
^ Метафізичний матеріалізм - напрям у філософії, що сформувався у XVII-XVIII ст., представники якого визнавали первинність матерії та вторинність свідомості щодо явищ природи, але розглядали суспільні явища з позицій ідеалізму та користувались метафізичним методом пізнання. Філософською основою класичних уявлень [фізиків XIX ст.] був метафізичний матеріалізм (Вісник АН, 4, 1957, 4).
2. Стос. до метафізики (у 2 знач.). Ідеалістичні, метафізичні ідеї реакційних класів гальмують розвиток науки (Ком. Укр., 5, 1960, 37).
3. перен. Абстрактний, відірваний від життя. Метафізичні розумування.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | метафізичний | метафізична | метафізичне | метафізичні |
Родовий | метафізичного | метафізичної | метафізичного | метафізичних |
Давальний | метафізичному | метафізичній | метафізичному | метафізичним |
Знахідний | метафізичний, метафізичного | метафізичну | метафізичне | метафізичні, метафізичних |
Орудний | метафізичним | метафізичною | метафізичним | метафізичними |
Місцевий | на/у метафізичному, метафізичнім | на/у метафізичній | на/у метафізичному, метафізичнім | на/у метафізичних |