мислитися
МИСЛИТИСЯ, иться, недок., безос. Бути в чиїйсь уяві; уявлятися, розумітися. Весь кам'яний Урал в оповіданнях народу мислився як священне місце сутички пролетаріату з царатом (Тич., III, 1957, 239); Щастя мислилось [Обломовим] у вигляді повного непорушного спокою (Талант.., 1958, 77); В різні віки по-різному мислився, уявлявся ідеал людської досконалості (Рад. Укр., 12. IV 1964, 1).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мислюся | мислимося |
2 особа | мислишся | мислитеся |
3 особа | мислиться | мисляться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мислитимуся | мислитимемося |
2 особа | мислитимешся | мислитиметеся |
3 особа | мислитиметься | мислитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мислився | мислилися |
Жіночий рід | мислилася | |
Середній рід | мислилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мислімося | |
2 особа | мислися | мисліться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мислячись | |
Минулий час | мислившись |