музейний
МУЗЕЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до музей 1. Діти охоче забрали ваганці [ваганки], і Тоня прикидала в умі, де вони їх поставлять в шкільній музейній кімнаті (Гончар, Тронка, 1963, 324); Протягом багатьох років Франко уважно стежив за розвитком живопису, мистецтвознавчої науки, сучасної йому музейної справи (Мист., 4, 1956, 2); Музейний експонат; // Власт. музеєві. В кімнату, де 33 роки тому був великий Ленін, ішли і йшли делегації військових частин.. Ця скромна тінява кімната, вже сповнена музейним урочистим холодком, здавалась їм піднесеною над світом вище палаців, вище хмарочосів (Гончар, III, 1959, 459).
2. Який годиться для музею; рідкісний, цінний. Швидко пробігав самурай з своїм музейним мечем (Довж., І, 1958, 122); [Кривцова:] Він [флакон] у нас тридцять років. Музейна річ (Коч., II, 1956, 433).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | музейний | музейна | музейне | музейні |
Родовий | музейного | музейної | музейного | музейних |
Давальний | музейному | музейній | музейному | музейним |
Знахідний | музейний, музейного | музейну | музейне | музейні, музейних |
Орудний | музейним | музейною | музейним | музейними |
Місцевий | на/у музейному, музейнім | на/у музейній | на/у музейному, музейнім | на/у музейних |