мута
МУТА, -и, ж. 1. міф. Італьська німфа, яку боги покарали німотою за надмірну балакучість. 2. В Китаї – окремо розташована пагода, яка відмічала священне для буддистів місце або відігравала роль меморіальної пам'ятки. 3. Тимчасовий шлюб у мусульман-шиїтів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Мута | Мути |
Родовий | Мути | Мут |
Давальний | Муті | Мутам |
Знахідний | Муту | Мут |
Орудний | Мутою | Мутами |
Місцевий | на/у Муті | на/у Мутах |
Кличний | Муто | Мути |
муть
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | муть | муті |
Родовий | муті | мутей |
Давальний | муті | мутям |
Знахідний | муть | муті |
Орудний | муттю | мутями |
Місцевий | на/у муті | на/у мутях |
Кличний | муте | муті |