муштрований
МУШТРОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до муштрувати. Цінувати вміють вінценосці Своїх собак, муштрованих в поносці (Бажан, Вибр., 1940, 154); // у знач. прикм. Лягло костьми Людей муштрованих чимало (Шевч., І, 1951, 326); Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури. Ані війська муштровані. Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його [революціонера] ще не звело (Фр., X, 1954, 7); // муштровано, безос. присудк. сл. Військова кафедра. Це та кімната, де їх [студентів] стільки муштровано (Гончар, Людина.., 1960, 10).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | муштрований | муштрована | муштроване | муштровані |
Родовий | муштрованого | муштрованої | муштрованого | муштрованих |
Давальний | муштрованому | муштрованій | муштрованому | муштрованим |
Знахідний | муштрований, муштрованого | муштровану | муштроване | муштровані, муштрованих |
Орудний | муштрованим | муштрованою | муштрованим | муштрованими |
Місцевий | на/у муштрованому, муштрованім | на/у муштрованій | на/у муштрованому, муштрованім | на/у муштрованих |