муштрувати
МУШТРУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Піддавати муштрі (у 1 знач.). Тогді [тоді] ну військо муштровати [муштрувати]. Учить мушкетний артикул. Вперед як ногу викидати. Ушкварить як на калавур (Котл., І, 1952, 190); Він не раз пролазив у той двір і дивився, як муштрували юнкерів (Коп., Петрогр. хлопчик, 1950, 19); Там, за морем, для воєн муштрують полки (Шпорта, Твої літа, 1950, 85).
2. перен., фам. Навчати, повчати когось. - А то Венера все свашкує, Енеєчка свого муштрує. Щоб він з ума Дидону звів (Котл., І, 1952, 79); Нічим їй [панночці] не вгодиш.. І стару панію почне муштрувати було з самого ранку: "Що се ви.. без чепчика вийшли?.. оце, як мужичка, ходите!" (Вовчок, 1,1955, 86); Ось він поблизу муштрує своїх бувальців. - Доки Денис і Анохін гребуться, ти, Романе, ведеш по берегу вогонь. Зрозумів? (Гончар, III, 1959, 344); // Виховувати (дітей). - Чоловік мій воює, батальйоном командує, а я дітей вдома муштрую (Збан.. Переджнив'я, 1960, 40).
3. розм. Те саме, що дресирувати. Довго й терпляче він муштрував своїх собак (Збан., Ліс. красуня, 1955,
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | муштрую | муштруємо |
2 особа | муштруєш | муштруєте |
3 особа | муштрує | муштрують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | муштруватиму | муштруватимемо |
2 особа | муштруватимеш | муштруватимете |
3 особа | муштруватиме | муштруватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | муштрував | муштрували |
Жіночий рід | муштрувала | |
Середній рід | муштрувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | муштруймо | |
2 особа | муштруй | муштруйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | муштруючи | |
Минулий час | муштрувавши |