мізерний
МІЗЕРНИЙ, а, е. 1. Незначний за розміром; дуже малий. Може, не завжди будуть такі мізерні результати розпродажу книжки (Коцюб., III, 1956, 435); Марія Голуб.. дивилась на мізерний вилов риби і журно хитала головою (Кучер, Вогник, 1952, 21); Як блискають цифри [на лічильнику таксі], як швидко росте сума. Ще на міських вулицях вона була мізерна, а поки вибрались на околицю, зросла казково (Збан., Курил. о-ви, 1963, 37); // Який свідчить про нестатки, злиденність; вбогий. Рудий.. застьобував свою безбарвну піджачину, що враз з такими ж пошматованими штанами, забучавілими капцями на босу ногу та заяложеним кашкетом складали його мізерну одіж (Коцюб., І, 1955, 138); Тут ніхто не докорятиме.. "хлопською" вірою, ані мізерним маєтком. На соймику магнати демократичні, щоб заручитися голосами середньої та дрібної шляхти (Тулуб, Людолови, І, 1957, 29); Ненавидів [Суліман] бідноту свого народу за релігійний фанатизм, який засліплював очі на дійсні причини його мізерного існування (Вільде, Сестри.., 1958, 358); // заст., зневажл. Надто вбогий (про людину). - Об Олексіївні, ось об Галочці, і думати не смів. Хто вона, і хто я, мізерний? (Кв.-Осн., II, 1956, 351); Було б з мене: не забула б Україна мене мізерного (Шевч., VI, 1957, 33).
2. Який не має істотного значення, великої ваги; незначний. - Мені доручена доля моїх братів, а я думаю, .. як би збутися тільки свого, власного горя, - воно ж нікчемне, мізерне перед великим горем моєї бідної країни... (Стар., Облога.., 1961, 65); Скінчивши роботу, я почуваю попросту обридження до неї, такою мізерною видається вона мені (Коцюб., III, 1956, 282); Всяке, навіть мізерне, розходження може стати політично небезпечним, коли виникає можливість того, що воно розростеться в розкол.. (Ленін, 32, 1951, 52); Самотність! Гордощі! Які слова нікчемні! За пишним одягом який мізерний зміст! (Рильський, І, 1956, 120).
3. Який не викликає до себе поваги; жалюгідний, нікчемний. - Ану, лиш лицарю мізерний, Злиденний, витязю нікчемний, Виходь сто лих покуштовать! (Котл., І, 1952, 263); Робітник різко відвернувся від стіни. Чому ж не стріляє ворог? Чому ж тремтить його рука? - А якщо я підійду до тебе, нікчемного й мізерного. Якщо я зажадаю пострілу не в потилицю, а в око? (Довж., І, 1958, 58).
Мізерна душиця; Мізерний душею - про малодушну людину. Він зібрав всі сили, всю рішучість, на яку спроможна була його мізерна душиця, і наказав: - Будьте напоготові (Тулуб, Людолови, II, 1957, 267).
4. розм. Незначної фізичної сили; малосильний, кволий. Хо стрівається очима з худою, мізерною людиною і не витримує того погляду, повного віри, повного кохання до своєї країни... (Коцюб., І, 1955, 175); Мов пародія, за ними На худих мізерних шкапах Їхав гурт комедіантський (Л. Укр., IV, 1954, 171); Хоч з вигляду отець Матчук [герой повісті "Забобон" Л. Мартовича] був дрібний, мізерний, але натуру мав уперту (Жовт., 2, 1956, 99); // Такий, як у кволого або хворого. - Входжу в одну хату, там сидить молодиця-мазурка.. Лице бліде, сухорляве, мізерне, нужденне (Н.-Лев., II, 1956, 392).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мізерний | мізерна | мізерне | мізерні |
Родовий | мізерного | мізерної | мізерного | мізерних |
Давальний | мізерному | мізерній | мізерному | мізерним |
Знахідний | мізерний, мізерного | мізерну | мізерне | мізерні, мізерних |
Орудний | мізерним | мізерною | мізерним | мізерними |
Місцевий | на/у мізерному, мізернім | на/у мізерній | на/у мізерному, мізернім | на/у мізерних |
мізерня
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мізерня | мізерні |
Родовий | мізерні | мізерень |
Давальний | мізерні | мізерням |
Знахідний | мізерню | мізерні |
Орудний | мізернєю | мізернями |
Місцевий | на/у мізерні | на/у мізернях |
Кличний | мізерне | мізерні |