мінорат
МІНОРАТ, -у, ч. 1. Порядок спадкування, коли майно передається молодшому за віком у роді або сім'ї; прот. майорат; як і при майораті, вирішальним моментом при цьому може бути лише вік, незалежно від ступеня і лінії спорідненості, або ж вік у зв'язку з ними. 2. Саме майно, що передається за міноратом.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мінорат | мінорати |
Родовий | мінорату | міноратів |
Давальний | міноратові, мінорату | міноратам |
Знахідний | мінорат | мінорати |
Орудний | міноратом | міноратами |
Місцевий | на/у мінораті | на/у міноратах |
Кличний | мінорате | мінорати |