міоглобін
МІОГЛОБІН, -у, ч. Складний кисень-зв'язуючий білок скелетних м'язів та м'язів серця людини та більшості хребетних тварин; за складом і властивостями близький до гемоглобіну крові; зумовлює утворення запасу кисню у м'язах; міоглобін скелетних м'язів і міоглобін міокарду (серцевого м'яза) дещо відрізняються за амінокислотною послідовністю; e практичній медицині цей факт використовується для визначення діагнозу інфаркту міокарду по появі специфічної «серцевої» форми міоглобіну (так само як і «серцевих» ізотипів деяких м'язових ферментів) в крові.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | міоглобін | міоглобіни |
Родовий | міоглобіну | міоглобінів |
Давальний | міоглобінові, міоглобіну | міоглобінам |
Знахідний | міоглобін | міоглобіни |
Орудний | міоглобіном | міоглобінами |
Місцевий | на/у міоглобіні | на/у міоглобінах |
Кличний | міоглобіне | міоглобіни |