мішанина
МІШАНИНА, и, ж., розм. 1. Суміш, поєднання чого-небудь різнорідного. - Та це в нас така пшениця вродила.. - не пшениця, а якась мішанина з житом (Н.-Лев., II, 1956, 320); Після кожного вибуху ми перестаємо дихати, прислухаємось, як далеко, десь у мішанині рушничних пострілів, людського галасу, реву худоби - рвуть землю розриви снарядів (Кол., На фронті.,, 1959, 66).
2. Відсутність чіткості, ясності, порядку в чому-небудь; плутанина, безладдя.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мішанина | мішанини |
Родовий | мішанини | мішанин |
Давальний | мішанині | мішанинам |
Знахідний | мішанину | мішанини |
Орудний | мішаниною | мішанинами |
Місцевий | на/у мішанині | на/у мішанинах |
Кличний | мішанино | мішанини |