наведення
НАВЕДЕННЯ, я, с. Дія за знач. навести, наводити. Дівчата, особливо Маруся, проявили себе досить тямущими, в господарстві, і їх невсипущі руки придалися в наведенні отих передзимових порядків (Вільде, Сестри.., 1958, 460); Частина, де служив Максим, готувалася до наведення понтонів (Рибак, Час.., 196.0, 48).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наведення | наведення |
Родовий | наведення | наведень |
Давальний | наведенню | наведенням |
Знахідний | наведення | наведення |
Орудний | наведенням | наведеннями |
Місцевий | на/у наведенні | на/у наведеннях |
Кличний | наведення | наведення |