нагнітаючий
НАГНІТАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до нагнітати. Тонко подзвонювали поршні нагнітаючих смоків (Рибак, Час.., 1960, 435).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нагнітаючий | нагнітаюча | нагнітаюче | нагнітаючі |
Родовий | нагнітаючого | нагнітаючої | нагнітаючого | нагнітаючих |
Давальний | нагнітаючому | нагнітаючій | нагнітаючому | нагнітаючим |
Знахідний | нагнітаючий, нагнітаючого | нагнітаючу | нагнітаюче | нагнітаючі, нагнітаючих |
Орудний | нагнітаючим | нагнітаючою | нагнітаючим | нагнітаючими |
Місцевий | на/у нагнітаючому, нагнітаючім | на/у нагнітаючій | на/у нагнітаючому, нагнітаючім | на/у нагнітаючих |