наговорюватися
НАГОВОРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., НАГОВОРИТИСЯ, ворюся, воришся, док., розм. 1. Досхочу поговорити. Вона серед ночі встає, І стереже добро своє, І дожидає того світу. Щоб знов на його надивитись, Наговоритись (Шевч., II, 1953, 194); // перев. із запереч. н е. Задовольняти бажання поговорити з ким-небудь. Повні прихильності одна до одної, жінки не могли наговоритися (Горд., II, 1959, 285).
2. тільки недок. Пас. до наговорювати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наговорююся | наговорюємося |
2 особа | наговорюєшся | наговорюєтеся |
3 особа | наговорюється | наговорюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наговорюватимуся | наговорюватимемося |
2 особа | наговорюватимешся | наговорюватиметеся |
3 особа | наговорюватиметься | наговорюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наговорювався | наговорювалися |
Жіночий рід | наговорювалася | |
Середній рід | наговорювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наговорюймося | |
2 особа | наговорюйся | наговорюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наговорюючись | |
Минулий час | наговорювавшись |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наговорююся | наговорюємося |
2 особа | наговорюєшся | наговорюєтеся |
3 особа | наговорюється | наговорюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наговорюватимуся | наговорюватимемося |
2 особа | наговорюватимешся | наговорюватиметеся |
3 особа | наговорюватиметься | наговорюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наговорювався | наговорювалися |
Жіночий рід | наговорювалася | |
Середній рід | наговорювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наговорюймося | |
2 особа | наговорюйся | наговорюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наговорюючись | |
Минулий час | наговорювавшись |