нагрівник
НАГРІВНИК, а, ч. Пристрій, апарат для нагрівання. У ній [кузні] для нагрівання заготовок, для кування і штампування використовуються струми високої частоти. Для цього сконструйовано спеціальний нагрівник, робота якого повністю автоматизована (Нариси розв. прикл. електр.., 1957, 119).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нагрівник | нагрівники |
Родовий | нагрівника | нагрівників |
Давальний | нагрівникові, нагрівнику | нагрівникам |
Знахідний | нагрівник | нагрівники |
Орудний | нагрівником | нагрівниками |
Місцевий | на/у нагрівнику | на/у нагрівниках |
Кличний | нагрівнику | нагрівники |