наджидати
НАДЖИДАТИ, аю, аєш, недок., НАДІЖДАТИ, діжду, діждеш, док., перех., розм. Перебувати десь деякий час з метою побачити, зустріти кого-, що-небудь; піджидати. Аж зрадів [Перехрест] цій несподіваній появі Нечая, який, очевидячки, наджидав його (Ле, В снопі.., 1960, 25); Брате мій рідненький. Як соколе ясненький! Станьмо ми, брате, надождімо.. Брата свого найменшого (Укр.. думи.., 1955, 62).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наджидаю | наджидаємо |
2 особа | наджидаєш | наджидаєте |
3 особа | наджидає | наджидають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наджидатиму | наджидатимемо |
2 особа | наджидатимеш | наджидатимете |
3 особа | наджидатиме | наджидатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наджидав | наджидали |
Жіночий рід | наджидала | |
Середній рід | наджидало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наджидаймо | |
2 особа | наджидай | наджидайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наджидаючи | |
Минулий час | наджидавши |