надранній
НАДРАННІЙ, я, є. 1. Який буває перед ранком. І в морозяних полях, У надранній тиші. Заєць, вийшовши гулять. Стежку-слід залишить (Шпак, Вибр., 1952, 49).
2. Який достигає набагато раніше, ніж звичайно. Зеленіють у теплі кілька мільйонів саджанців надранньої капусти, помідорів, перцю (Літ. Укр., 24.ІП 1964, 1); Копистку застав він з лопатою в руках у траншеї, яку закінчували обладнувати для вирощування надранньої бараболі (Грим., Незакінч. роман, 1962, 165); // Який провадиться, здійснюється значно раніше звичайного строку. Замковий вважав, що нагорнуті загати довше затримають під собою замерзлий грунт і можуть зірвати надранню посадку лісосмуги (Ле, Право.., 1957, 234).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | надранній | надрання | надраннє | надранні |
Родовий | надраннього | надранньої | надраннього | надранніх |
Давальний | надранньому | надранній | надранньому | надраннім |
Знахідний | надранній, надраннього | надранню | надраннє | надранні, надранніх |
Орудний | надраннім | надранньою | надраннім | надранніми |
Місцевий | на/у надранньому, надраннім | на/у надранній | на/у надранньому, надраннім | на/у надранніх |