надувний
НАДУВНИЙ, а, е. Який надувається; надутий повітрям. Шофер сів на надувного гумового човника, почав лаштувати свої вудки (Чаб., Течо вода.., 1961, 46); Хлопчик і дівчинка зосереджено жували бутерброди, а молода мати діставала для них з чемодана надувні резинові подушки (Руд., Остання шабля, 1959, 66).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | надувний | надувна | надувне | надувні |
Родовий | надувного | надувної | надувного | надувних |
Давальний | надувному | надувній | надувному | надувним |
Знахідний | надувний, надувного | надувну | надувне | надувні, надувних |
Орудний | надувним | надувною | надувним | надувними |
Місцевий | на/у надувному, надувнім | на/у надувній | на/у надувному, надувнім | на/у надувних |