наздирати
НАЗДИРАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Відриваючи або віддираючи, одержувати яку-небудь кількість чогось. Тоді я з старих меблів наздирав повсті, морської трави, якою підбивають дивани, ..і ми тепер мали місце, де можна було добре лежати й відпочивати (Сміл., Сашко, 1957, 195).
2. перен., розм. Захопити силою, привласнити багато чого-небудь. - Їм [дукачам] добре - грошей наздирали з нашого брата, багатіють (Мирний, III, 1954, 37).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наздираю | наздираємо |
2 особа | наздираєш | наздираєте |
3 особа | наздирає | наздирають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наздирав | наздирали |
Жіночий рід | наздирала | |
Середній рід | наздирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наздираймо | |
2 особа | наздирай | наздирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | наздиравши |