назрівати
НАЗРІВАТИ, ає, недок., НАЗРІТИ, іє, док. 1. Наближатися, ставати неминучим. Назрівала суперечка, і до розмови втрутилась мати (Гур., Життя.., 1954, 116); Садовський виголосив промову про те, що.. тепер назріле питання про утворення постійного українського театру в Києві (Бурл., Напередодні, 1956, 19); // Зростати, доходити до повного ступеня виявлення. О, як люблю я ці хвилини, І ці пісні, і ці слова. Коли в живій душі людини Чуття високе назріва (Воронько, Славен мир, 1950, 43).
2. перен. Виникати, зароджуватися. Під високим лобом, прикрашеним чорнявим волоссям, зразу ж назріває гостра винахідницька думка... (Вишня, І, 1956,337); В маленькій Ясиній голівці назрівали найрізноманітніші плани (Ів., Таємниця, 1959, 130).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назріваю | назріваємо |
2 особа | назріваєш | назріваєте |
3 особа | назріває | назрівають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назріватиму | назріватимемо |
2 особа | назріватимеш | назріватимете |
3 особа | назріватиме | назріватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | назрівав | назрівали |
Жіночий рід | назрівала | |
Середній рід | назрівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | назріваймо | |
2 особа | назрівай | назрівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | назріваючи | |
Минулий час | назрівавши |