найманець
НАЙМАНЕЦЬ, нця, ч. 1. Той, хто найнявся на роботу до приватного власника, підприємця: найманий робітник. Син дрібного орендаря, найманця в панських маєтках, ..Янка народився 1882 р. в глухому фільварку (Рильський, III, 1956, 392).
2. Солдат або офіцер найманої армії; наємник. Хвацько дзенькаючи срібними острогам,. Прудивус, перевернувшись нараз на бравого найманця, підійшов до столу (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 433); Десятитисячний загін німецьких найманців, що служили у польському війську, був притиснутий до Бугу і знищений (Визначні місця Укр., 1958, 127).
3. перен., зневажл. Той, хто захищає чужі інтереси не з переконання, а з корисливих мотивів. Вчені найманці капіталу з особливою запопадливістю взялися за перекручення історичного досвіду розвитку народів (Ком. Укр., 1, 1961, 55); Письменник [Ярослав Галан] читав черговий свій памфлет чи фейлетон, в якому таврував фашизм та його найманців із смітника українських буржуазних націоналістів (Мист., 4, 1962, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | найманець | найманці |
Родовий | найманця | найманців |
Давальний | найманцеві, найманцю | найманцям |
Знахідний | найманця | найманців |
Орудний | найманцем | найманцями |
Місцевий | на/у найманці, найманцеві | на/у найманцях |
Кличний | найманцю | найманці |
найманка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | найманка | найманки |
Родовий | найманки | найманок |
Давальний | найманці | найманкам |
Знахідний | найманку | найманок |
Орудний | найманкою | найманками |
Місцевий | на/у найманці | на/у найманках |
Кличний | найманко | найманки |