НАКОЛИ, спол., діал. Коли, якщо. Наколи ж дотлівали останні надії, радісно увечері гармати забабахкали... (Сос., І, 1957, 267); Наколи б близько з'явився хтось з гімназичного начальства, він повинен був одягти на костур кашкет і, здійнявши високо над головою, махати (Смолич, Дитинство, 1937, 167).