налучатися
НАЛУЧАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., НАЛУЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм. 1. Випадково з'являтися, приходити, заходити і т. ін. Обступили [собаки] її кругом і, не налучись на той час дід Улас, певно, розірвали б (Мирний, IV, 1955, 238).
2. Націлюватись на кого-, що-небудь. Ото він прикравсь та рушницею налучається на качки (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налучаюся | налучаємося |
2 особа | налучаєшся | налучаєтеся |
3 особа | налучається | налучаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налучатимуся | налучатимемося |
2 особа | налучатимешся | налучатиметеся |
3 особа | налучатиметься | налучатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | налучався | налучалися |
Жіночий рід | налучалася | |
Середній рід | налучалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налучаймося | |
2 особа | налучайся | налучайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | налучаючись | |
Минулий час | налучавшись |