наманювати
НАМАНЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМАНИТИ, маню, маниш, док., перех., розм. Приваблюючи чим-небудь, запрошувати, зазивати когось у великій кількості. Давай до себе наманювати людей (Сл. Гр.); - Я закличу до себе троїсті музики та наманю хлопців повну хату і кімнату, ще й подвір'ячко! (Н.-Лев., І, 1956, 96).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наманюю | наманюємо |
2 особа | наманюєш | наманюєте |
3 особа | наманює | наманюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наманюватиму | наманюватимемо |
2 особа | наманюватимеш | наманюватимете |
3 особа | наманюватиме | наманюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наманював | наманювали |
Жіночий рід | наманювала | |
Середній рід | наманювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наманюймо | |
2 особа | наманюй | наманюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наманюючи | |
Минулий час | наманювавши |