НАОСТАНЦІ, присл. Те саме, що наостанку. - Прощай, Марусю, та поговори з Лукиною.., - сказав на останці Клим (Н.-Лев., III, 1956, 333); Наостанці зроблю вам ще одне зауваження..: уникайте, якомога уникайте загальних міркувань, загального філософування (Тич., Магістралями життя, 1941, 137).